My Valentine

Шість романтичних історій кохання українських зірок


My Valentine

Шість романтичних історій кохання українських зірок
14 лютого усі закохані святкують День святого Валентина. Сайт ТСН.ua напередодні романтичного свята поспілкувався із українськими селебрітіс та дізнався, як вони зустріли свою другу половину.

Так, музикант і тренер проекту "Голос країни-7" Сергій Бабкін розповів нам, як наснився коханій. А співачка Alyosha поділилася, чим привернув її увагу лідер гурту "Антитіла" Тарас Тополя.

Alyosha та Тарас Тополя



Alyosha та Тарас Тополя

Моє знайомство з Тарасом відбулося 2009 року у кабінеті продюсерського центру. Тоді гурт "Антитіла" був одним з артистів цього лейблу, а ми якраз щойно підписали контракт.

Тарас забіг до кабінету, щоб привітатися з продюсером, а ми сиділи за столом. Так і познайомилися - випадково та швидкоплинно.

Минуло більше року. У моєму житті все почало круто змінюватися. Нові пісні, кліпи,
"Євробачення", концерти…

Влітку 2010 року Тарас запропонував взяти участь у концерті, присвяченому Дню міста Славське у Карпатах, після чого лишитися там відпочити на три дні. Ми з Вадимом Лисицею (продюсер Alyosha - прим.ред.), особливо не розмірковуючи, погодилися, чому ні.
Моє знайомство з Тарасом відбулося 2009 року у кабінеті продюсерського центру. Тоді гурт "Антитіла" був одним з артистів цього лейблу, а ми якраз щойно підписали контракт.

Тарас забіг до кабінету, щоб привітатися з продюсером, а ми сиділи за столом. Так і познайомилися - випадково та швидкоплинно.

Минуло більше року. У моєму житті все почало круто змінюватися. Нові пісні, кліпи,
"Євробачення", концерти…

Влітку 2010 року Тарас запропонував взяти участь у концерті, присвяченому Дню міста Славське у Карпатах, після чого лишитися там відпочити на три дні. Ми з Вадимом Лисицею (продюсер Alyosha - прим.ред.), особливо не розмірковуючи, погодилися, чому ні.
"Я зізналася йому у своїх почуттях і бажаннях, зробила перший крок і він зробив крок назустріч"
І от ми поїхали до Славського. Тарас вже був там і зустрічав нас вранці біля воріт готелю з хлібом та сіллю, що було дуже приємно. Далі всі закрутилися у підготовці до концерту, налаштуванні звуку тощо.

Минув чудовий концерт і, звичайно, у нас було своє продовження, а саме застілля і знайомство всіх, хто брав участь у концерті.

Я пам'ятаю, що моя увага зупинилася на Тарасі, коли він як тост читав вірш Тараса Шевченка. Далі я просто слухала та спостерігала. Він здивував мене своєю ерудицією, яку вже встиг проявити, своїм почуттям гумору і поглядами на життя, що було зрозуміло з пісень та спілкування.

Загалом, мені захотілося дізнатися про нього більше, спілкуватися і товаришувати, адже його життєва позиція дуже резонувала з моєю.
Я йому так і сказала, що хочу товаришувати і спілкуватися. Так і сталося. Ми зустрічалися і просто спілкувалися, але згодом я зрозуміла, що мене перестало цікавити все, окрім нього. Він став всім для мене, я зізналася йому у своїх почуттях і бажаннях, зробила перший крок і він зробив крок назустріч. Тепер це вже були не зустрічі, а побачення.

Минуло ще два роки, і в нас з'явилися чіткі плани стати батьками. Напевно, це і є найголовніше усвідомлене рішення між чоловіком і жінкою. Це означає, що ми стали єдиним цілим, стали коханням.

Зараз лютий 2017-го, наше кохання тільки зростає! Я дуже щаслива дружина і мама двох чудових хлопчиків. Кохаю всім серцем моїх Топольок, навіть слів не доберу, щоб передати, як сильно!

Дякую Творцю за щастя, адже воно у всьому…♥
Руслана та Олександр Ксенофонтов



Руслана та Олександр Ксенофонтов

За іронією долі, нас з чоловіком познайомила музика! Мої друзі підказали мені звернутися до Сашка, як до досвідченого музиканта, щоб спитати пару-трійку порад. Тоді я була дуже впевнена, тому прийшла на студію і почала себе нахвалювати.

Проте, коли Сашко попросив мене заспівати, я чомусь не змогла взяти жодної потрібної ноти! Напевно, доля вирішила зробити нашу першу зустріч не такою радісною, як наше сімейне життя.
За іронією долі, нас з чоловіком познайомила музика! Мої друзі підказали мені звернутися до Сашка, як до досвідченого музиканта, щоб спитати пару-трійку порад. Тоді я була дуже впевнена, тому прийшла на студію і почала себе нахвалювати.

Проте, коли Сашко попросив мене заспівати, я чомусь не змогла взяти жодної потрібної ноти! Напевно, доля вирішила зробити нашу першу зустріч не такою радісною, як наше сімейне життя.
"Мій чоловік - романтик з великої літери"
Наші стосунки з чоловіком розвивалася дуже стрімко, аж занадто. Вже через тиждень після знайомства він мені освідчився. Однак, з весіллям ми вирішили трохи почекати, щоб не травмувати батьків, оскільки вони достатньо неоднозначно сприйняли цю новину, особливо мама.

Це зараз вона вже чоловіка "сином" називає, але тоді Сашко їй дуже не подобався. А одружилися ми просто: приїхали в РАЦС в джинсах з обручками. Так і стали офіційно чоловіком та дружиною!

Мій чоловік - романтик з великої літери. За стільки років нашого спільного життя сюрпризів було дуже багато, всіх не згадаєш. Однак, великою несподіванкою стала студія, яку зробив для мене Сашко в нашому будинку. Це неймовірний подарунок!
Я кожного дня не припиняю переконуватися, що це він мій чоловік!

Ми з Сашком, як і всі родини, пройшли разом багато, проте кохання та повага одне до одного ніколи нас не полишали. Напевно, найстрашніше, озираючись назад, зрозуміти, що це був не він.

Але мені дуже пощастило, я дякую Богу, що Сашко саме та людина, з котрою хочу бути разом. Він частина мене, моя половина та моє кохання. ♥

Сергій та Сніжана
Бабкіни


Сергій та Сніжана Бабкіни

Сніжка - харків'янка. Навчалася у Києві в Театральному університеті, працювала у театрі.

Повертатися до Харкова не збиралася. Обставини змусили на рік повернутися додому. Щоб не зупиняти акторську практику, Сніжана прийшла до нас у Театр 19. До Києва вона більше не повернулася (сміється - прим. ред.)

Був один цікавий момент нашої першої зустрічі, раптової та блискавичної. Щоб познайомитися з творчістю Театру 19, Сніжана вирішила подивитися вистави. І якось перед її початком вона стояла у холі. Тут на вахті пролунав дзвінок телефону, і вахтер прокричала: "Бабкін! Тебе!". Я хлопець швидкий, вилетів з підсобки і зустріч відбулася - я збив її з ніг, зіткнення було сильним. Я тисячу разів вибачився і побіг далі.
Сніжка - харків'янка. Навчалася у Києві в Театральному університеті, працювала у театрі.

Повертатися до Харкова не збиралася. Обставини змусили на рік повернутися додому. Щоб не зупиняти акторську практику, Сніжана прийшла до нас у Театр 19. До Києва вона більше не повернулася (сміється - прим. ред.)

Був один цікавий момент нашої першої зустрічі, раптової та блискавичної. Щоб познайомитися з творчістю Театру 19, Сніжана вирішила подивитися вистави. І якось перед її початком вона стояла у холі. Тут на вахті пролунав дзвінок телефону, і вахтер прокричала: "Бабкін! Тебе!". Я хлопець швидкий, вилетів з підсобки і зустріч відбулася - я збив її з ніг, зіткнення було сильним. Я тисячу разів вибачився і побіг далі.
"Дев'ять років дива"
На зустріч із новою акторкою й прибіг останнім. У принципі, як завжди, залетів захеканий, впав у крісло, кинув побіжний погляд на новеньку і швидко сказав, дивлячись їй у очі: "Сергій". Вона відповіла: "Сніжана".

Пам'ятаю, як після її відповіді я подумав: "Ого! Які очі!". Я ніколи в житті не бачив таких очей. Таких пронизливих, бездонних, сумних та величезних. І таких ідеально блакитних. З цього погляду, власне, все і почалося.

Потім Сніжана бачила сон, який повторювався одинадцять днів поспіль. Один і той самий сон. Локації у кожному сні були різні, але завжди на першому плані стояв "хтось" у капюшоні, простягав руку, пропонуючи йти з ним. Вона давала руку, вони сідали у човен, або йшли до величезного дубу у глухому степу, чи йшли у величезний недобудований будинок і т.д. Так тривало 11 ночей поспіль.
В останню ніч цей "хтось" підняв капюшон, і це був я. Весь цей період супроводжувався таємним SMS-листуванням. Сніжана була заміжньою. Мої раптові нічні приїзди до неї під вікно. Я просив її просто визирнути, щоб я побачив її, і все. Мені потрібно було чомусь її просто побачити, після чого я сідав у таксі і їхав до себе на інший кінець міста.

П'ять місяців ми зустрічалися, після чого вирішили потайки повінчатися. Повінчалися, після розлучилися зі своїми попередніми чоловіком та жінкою і через рік офіційно узаконили свої стосунки. Наша зустріч відбулася 2007 року. Дев'ять років дива. ♥
Слава та Едгар
Камінські


Слава та Едгар Камінські

Ця історія почалася ще задовгого до нашої зустрічі.

Кожна жінка у думках уявляє чоловіка своєї мрії, і я не виняток. Коли я декілька років тому їздила до Ізраїлю, то скористалася моментом, і, звичайно ж, побувала біля "Стіни плачу".

Я лишила записку з детальним описом того, як говорять, "судженого". І от одного разу він з'явився у моєму житті - той самий бажаний, неповторний пластичний хірург.
Ця історія почалася ще задовгого до нашої зустрічі.

Кожна жінка у думках уявляє чоловіка своєї мрії, і я не виняток. Коли я декілька років тому їздила до Ізраїлю, то скористалася моментом, і, звичайно ж, побувала біля "Стіни плачу".

Я лишила записку з детальним описом того, як говорять, "судженого". І от одного разу він з'явився у моєму житті - той самий бажаний, неповторний пластичний хірург.
"Едгар постійно запрошує мене на романтичні побачення, найкращі з яких завжди закінчувалися дітьми"
Історію нашого знайомства, напевно, знають всі. Я прийшла до клініки, де він працював, і Едгар з першого погляду підкорив мене своєю красою, харизмою та неймовірною енергетикою. І відтоді ми разом. Він дуже ввічливий та галантний. Чудово знає і відчуває, як в той чи той момент здивувати кохану жінку.

Часто робить мені подарунки чи сюрпризи. На сьогодні у мене вже зібрана велика колекція нішевої парфумерії на будь-який день і будь-який настрій. Кожна пляшечка пов'язана з певним спогадом і епізодом із нашого особистого життя.
Попри те, що ми одружені, Едгар постійно запрошує мене на романтичні побачення, найкращі з яких завжди закінчувалися дітьми. До чого я розповідаю свою історію. Не бійтеся мріяти, адже мрії дійсно збуваються. Перевірено Славою Камінською. ♥
Надя Дорофєєва та Володимир Дантес


Надя Дорофєєва та Володимир Дантес

Історію нашого знайомства можу переповідати нескінченно.

Ми їхали в одному вагоні потяга. Володя зайшов до нас в купе, вони з Позитивом на той момент були вже знайомі. Пам'ятаю, замість побажання доброї ночі він самовпевнено заявив: "Ти будеш моєю дружиною!". Такого повороту я точно не очікувала, до того ж, на той момент мене пов'язували невизначено завислі стосунки.
Історію нашого знайомства можу переповідати нескінченно.

Ми їхали в одному вагоні потяга. Володя зайшов до нас в купе, вони з Позитивом на той момент були вже знайомі. Пам'ятаю, замість побажання доброї ночі він самовпевнено заявив: "Ти будеш моєю дружиною!". Такого повороту я точно не очікувала, до того ж, на той момент мене пов'язували невизначено завислі стосунки.
"У нас доволі нетипова родина у традиційному уявленні"
Однак вже зовсім скоро ми вже жили разом, а цього літа буде вже два роки від моменту, як ми стали чоловіком та дружиною. Щоправда, в нас доволі нетипова родина у традиційному уявленні. Нескінченні гастролі, знімання, часті розлуки-божевільний ритм, у якому в нас лишаються лічені хвилини і години, щоб побути вдвох!

Але у цього є й зворотній бік - наше сімейне життя сповнене нескінченними романтичними моментами. Володя точно знає, що я люблю, і подорожуючи у всьому світі, обов'язково привозить мені різні подарунки.

Мені пощастило, що чоловік розділяє мою пристрасть до шопінгу. Тому під час відпустки більша частина часу відведена походам по магазинах. А оскільки ми обидва - люди музики, нас надихають враження.
І Володя завжди вміє здивувати мене: незвичним подарунком, зворушливим власноруч змонтованим відео, поїздкою на концерт улюбленого виконавця, своїм несподіваним приїздом до міста, де у мене запланований концерт. Але найголовніший подарунок долі, що він погодився бути моїм чоловіком. Тепер я точно знаю відповідь на запитання, яким повинен бути чоловік, щоб завоювати моє серце! ♥
Соломія Вітвіцька та Влад Кочатков


Соломія Вітвіцька та Влад Кочатков

Це був 2012 рік. Ми з Владом познайомилися у музеї "Мамаєва слобода" під час квесту.

Мене туди запросила давня подруга, яка планувала познайомити мене з цікавим парубком. Поки ми чекали на цю зустріч, почали ділитися на команди. Я тоді одразу помітила високого русявого хлопця. Влад потім розповідав, що теж звернув увагу на дівчину з яскраво-червоною помадою. Поряд з Владом було кілька моїх знайомих, тож я одразу попрямувала до них, щоб привітатися і, все склалося само собою - мене вже не відпустили до іншої команди.

Добре запам'ятався той момент, коли нас представляли одне одному - у мене промайнула думка, не знаю, звідки вона взялася, що треба зафіксувати кожен момент нашого із Владом знайомства - бо коли в нас з ним все буде гаразд, ми будемо згадувати цей момент. Самій зараз смішно.
Це був 2012 рік. Ми з Владом познайомилися у музеї "Мамаєва слобода" під час квесту.

Мене туди запросила давня подруга, яка планувала познайомити мене з цікавим парубком. Поки ми чекали на цю зустріч, почали ділитися на команди. Я тоді одразу помітила високого русявого хлопця. Влад потім розповідав, що теж звернув увагу на дівчину з яскраво-червоною помадою. Поряд з Владом було кілька моїх знайомих, тож я одразу попрямувала до них, щоб привітатися і, все склалося само собою - мене вже не відпустили до іншої команди.

Добре запам'ятався той момент, коли нас представляли одне одному - у мене промайнула думка, не знаю, звідки вона взялася, що треба зафіксувати кожен момент нашого із Владом знайомства - бо коли в нас з ним все буде гаразд, ми будемо згадувати цей момент. Самій зараз смішно.
"У мене промайнула думка, що треба зафіксувати кожен момент нашого із Владом знайомства"
Влад, до речі, розповідав, що наш спільний друг тоді сказав йому, що: "Тобі обов'язково треба познайомитися з цією дівчиною, у неї дуже класна енергетика. Позитивна".

Таким чином ми потрапили з Владом в одну команду. Коли ми уже блукали "Мамаєвою Слободою" і вирішували різні завдання, у якийсь момент мені подзвонила подруга, сказала, що прийшов потенційний кавалер. Але, звісно ж, мені уже було не до нових знайомств. Я їй відповіла, що у мене все добре, я дуже зайнята і ми якраз у пошуках відповідей на дуже важливі запитання.

Після квесту я запросила всіх на афтепаті до мене додому, хоча звісно ж сподівалася, що саме Влад точно приїде. І він таки приїхав.

Згодом ми додалися у друзі на Facebook. Якийсь час спілкувалися у соцмережах, але на побачення не кликав. І от мала бути гучна прем'єра мультика "Замбезія", в якому я озвучила пташечку, тож, я звісно запросила багатьох друзів, ну і Влада. Там і було наше перше побачення після знайомства.
Далі поступово ми звикали до спілкування. Влад певно розумів, що довкола мене багато залицяльників, і що банальними речами, як-то гори квітів чи походи до ресторану, мене важко вразити, тому пішов іншим шляхом. Зокрема, і шалене зацікавлення теж показував не одразу.

Мені подобається у Владі те, що він менше говорить і більше робить - як справжній чоловік.

Влад - практичний і цілеспрямований, прагматичний в домашніх питаннях, на відміну від мене. Хоча ми з ним обидва близнюки, але якісь зовсім різні за характером. Він доросліший, мудріший, виваженіший, багато чому мене вчить. Моє надійне плече! ♥
Made on
Tilda