НА ВАРТІ ІННОВАЦІЙ

унікальні бізнес-ідей українців,
які змінюють країну

Наприкінці вересня в Україні запрацював унікальний бізнес-інкубатор. Цей проект започаткував ПриватБанк в рамках програми розвитку малого підприємства в Україні КУБ "Країна підприємців".

Його мета - допомогти розвитку підприємництва в Україні. Провідні бізнес-коучі, успішні підприємці та банкіри взялися навчати тонкощам і секретам ведення бізнесу молодих стартаперів.

Вони допомагають українцям, які мають знання та креативні ідеї, однак позбавлені бізнес-досвіду і відповідних навичок. Головна мета інКУБатора – допомогти перспективним підприємцям виростити свою власну справу з ідеї.

Учасники бізнес-інкубатора абсолютно з різних міст України, проте їх об'єднує одне-єдине бажання – втілити свою ідею в життя та цим самим змінити майбутнє країни – як фінансово, так і з боку інвестиційної привабливості.

ТСН.ua поспілкувався з найбільш цікавими, на нашу думку, авторами ідей. Вони мріють, аби в Україні на всю міць запрацювали заводи із переробки сміття, мріють про екотехнології, дехто вже виготовляє екоканцтовари.

А дехто розробив унікальну систему проти викрадення авто. Натхненні та ті, хто прагне змін, – читайте про них у нашому матеріалі.
НАТАЛІЯ ВАХОВСЬКА
проект LoveBox
У січні 2016-го року я разом з двома партнерами випустила перший в Україні коробковий сервіс для дорослих під назвою LoveBox. Якщо двома словами, це набори еротичних аксесуарів для особливих моментів. Призначені такі набори для пар, які хочуть відкривати нові сексуальні задоволення, але не знають, з чого почати, або що обрати серед величезного асортименту товарів для дорослих.

Унікальність такого рішення позбавляє пар незручності під час відвідування секс-шопів і болісного вибору серед широкого асортименту на сумнівних сайтах. На відміну від вітчизняних секс-шопів, оформлених вульгарно, наші набори отримали естетичний вигляд. На мою думку, це дозволяє українцям інакше поглянути на секс, з цікавістю і без сорому.

Найголовніше, що є всередині подарункових наборів, це картки з рекомендаціями, які ми розробляємо спільно з психологами. Вони мотивують пари виходити за рамки звичних стосунків і сміливіше говорити про свої бажання і очікування один від одного. Адже хороший секс – це не вроджений талант, а, насамперед, комунікація, обговорення в парі бажань партнерів.
Якщо говорити про перші досягнення, то слід почати з відгуків наших клієнтів. Не всі готові ділитися такими потаємними речами і ми, безумовно, не дозволяємо собі порушувати межі приватності, але, коли отримуєш e-mail або sms із позитивними відгуками і подяками, розумієш, що твій бізнес виконує свою місію.

Після другого місяця ми вийшли на точку беззбитковості в основному завдяки дбалому плануванню складських запасів. Якщо говорити про виклики – це, насамперед, законодавчі обмеження в рекламі товарів інтимного характеру. Наприклад, ми не можемо користуватися в просуванні наших пропозицій рекламою в Facebook або ремаркетином. Але з іншого боку, ці обмеження мотивують бути більш винахідливими і знаходити інші канали комунікації.

Обмеженість бюджетів, порівняно із сумами великих компаній, теж допомагає нашому професійному розвитку – вчишся краще прогнозувати ефективність рекламних активностей, товарні запаси і бути ще креативнішими.

В наших найближчих планах – розроблення та запуск нових серій LoveBox і налагодження системи дистрибуції наших товарів. Нещодавно ми вже підписали договір із магазином подарунків KomodUa, і продовжуємо працювати в цьому напрямі.
ЄВГЕНІЯ ПАВЛЮК
магазин українського взуття
Мій проект починався з сімейного бізнесу, яким керувала мама. Але потім в нашій сім'ї сталася трагедія, пов'язана з бізнесом, про яку не хотілося б згадувати. Після цього було багато спроб, помилок, сильна криза та пошук ефективних способів роботи. Через деякий час я відкрила в Миколаєві свій перший магазин. Він працював за концепцією, розробленою батьками. Але в процесі роботи я зрозуміла, що хотіла б продавати тільки українське взуття.

У мене народилася ідея щодо відкриття мережі. І в перший час здавалося, що це дуже легко і просто. Я проїхалася українськими містами, де хотіла б розвивати бізнес, загорілася ідеєю, прорахувала все, домовилася з київською фабрикою і почала діяти. На той момент у мене був ресурс, відкрила перший магазин з назвою київської фабрики. Все просувалося досить добре, поки я не зіткнулася з першими залишками взуття в кінці сезону. У зв'язку з цим реалізувати ідею з розвитку мережі не вийшло, і я зосередила всі сили на двох магазинах.

Я досить наполеглива людина. Коли стикаюся з проблемами, намагаюся знайти вихід із ситуації. Мене дуже хвилювало питання великих залишків, через які не було можливості отримати гроші з товару і закуповувати нові колекції, тому за період кризи я навчилася торгувати з найменшими залишками.
Однак, це питання все одно залишалося відкритим. Як розширитися і при цьому збільшити обсяги, досі розуміння немає. Я весь час ставила собі це запитання, поки мені не запропонували взяти участь в інКУБаторі від проекту КУБ. Я без сумнівів вирішила записатися, оскільки дуже хочу втілити свою ідею в життя – відкрити магазин у Києві.

Від участі в інКУБаторі хочу отримати інформацію і менторську підтримку. Основні і важливі моменти, що бачу зараз, – це прийняття швидких і правильних рішень. Тому що в бізнесі і за тих умовах, які зараз в Україні, найважливіше – це рішення, які ми приймаємо. Також цікавлять питання управлінням персоналом, як знайти і навчити людей, які готові стати професіоналами. І, звичайно ж, особиста ефективність.

Для мене зараз найважливіші показники ефективності – це виконання плану продажів і зменшення кількості залишків на кінець сезону. Після досягнення цієї мети я зможу дізнатися, чи варто мені масштабувати бізнес, оскільки кінцева ідея – відкрити роздрібну мережу магазинів взуття українських брендів.
ЛЮДМИЛА ГАЧЯС
стартап із переробки сміття
До того, як задумати найбільш грандіозний проект свого життя, я працювала і зараз трохи працюю в ІТ-індустрії. Проте завжди хотілося зайнятися власним бізнесом, у мене навіть були деякі спроби. Спочатку я займалася м'ясом для собак і на тлі цього виникла ідея зробити завод з виробництва корму. Та ідея виникла, а реалізація ніяк не приходила.

Я весь час думала над тим, чим я ще можу зайнятися, і якось зовсім раптово ця ідея виникла і обросла великими планами. Я живу в Києво-Святошинському районі і влітку цього року ми з сином, проїжджаючи повз Тарасівку, натрапили на величезне звалище з характерним запахом. Оскільки ми часто буваємо за межами нашої батьківщини, син знає, що в інших країнах набагато чистіше, і він поставив собі запитання, чому з цим ніяк не борються у нас. Ми з ним обговорювали проблему, що в Україні не сортують сміття, не перероблюють належним чином, тому воно лежить, смердить та псує атмосферу.

Власне, після цієї розмови, мене вже не припиняла відвідувати думка, що час зробити щось на благо майбутнього покоління і водночас заробити гроші. Тому виникла ідея створити підприємство, яке буде займатися збором сміття, зокрема, пластикових пляшок або буде сортувати вже наявне сміття і виокремлювати звідти пластикові пляшки, переробляючи їх на гранули. Ось так виникла ідея самого бізнесу. А потім, тільки-но я почала писати основні напрями, необхідні для реалізації бізнес-плану, побачила побачила інформацію, що на платформі КУБ від ПриватБанку запускають проект інКУБатор. Написала туди про свою ідею. Тепер посилено працюю над тим, щоб скласти чітку карту дій і розробляю бізнес-план.
Найбільша помилка підприємців – чекати. Доти, поки ти не починаєш щось робити і стикатися з помилками, нічого не відбувається.
Підходити до питання переробки сміття можна комплексно і в кількох вимірах: можна переробляти більшу кількість сміття, частину можна спалювати і виробляти брикети тощо, а можна піти шляхом повного циклу – збирати, сортувати та переробляти. Що власне я і вирішила здійснити.

У мене є кілька ідей, як це організувати. Тому я вирішила почати цей бізнес лінійно. Більше того, у мене є кілька ідей, які на різних рівнях зможуть мотивувати громадян самих сортувати сміття. Це, насамперед, і робота безпосередньо з пунктами приймання і не дуже багатим населенням та організаціями, які зможуть допомогти. Конкуренти хоч і є, але їх мало. Тобто, у нас в принципі заводів з переробки сміття недостатньо. Якщо в Європі переробляється відсотків 80-90 сміття, то в Україні – лише 20-25.

Під час реалізації свого проекту буду використовувати європейський підхід і ті напрацювання, які є в суспільстві щодо благоустрою та облагороджування. Я не планую самостійно боротися з проблемою, а залучати союзників. Зараз я планую поставити завод у Києво-Святошинському районі, а в майбутньому – хочу рости по всій Україні і потім дістатися до островів, зокрема, Мальдів, де лежить купа сміття, і вже безпосередньо звідти керувати всією мережею.
Треба брати і робити. Це дуже складно, займає багато часу, треба багато думати. Але це дуже цікаво.
Прийшовши в інКУБатор, я чесно кажучи, не очікувала того рівня співрозмовників, який побачила. Я думала, що все це буде відбуватися в режимі онлайн-навчання. Але за першої ж зустрічі зрозуміла, що все не так, я познайомилася з абсолютно унікальними людьми, які вчать керувати продажами і маркетингом. І насамперед вчать керувати собою, своїми думками, вміннями, і я щиро захоплююся своїм наставником. Я отримую необхідні відгуки, ідеї і поправки. Ця критика дуже потрібна, коли ти на початку шляху і дивишся на все крізь рожеві окуляри.

Найбільша помилка підприємців – чекати. Доти, поки ти не починаєш щось робити і стикатися з помилками, нічого не відбувається. Треба брати і робити. Це дуже складно, займає багато часу, треба багато думати. Але це дуже цікаво. Напевно, якщо б не інКУБатор, я б ще теж думала, але вони стимулюють, щоб процес йшов. Тобто, найбільша перешкода, яку підприємець зустрічає на своєму шляху – це почати.
ЮРІЙ
СТЕШЕНКО
екоканцтовари
Вже 8 років я займаюся типографічним бізнесом, у мене є своя друкарня, але з року в рік виникає одна проблема – сезон спаду. Як правило, це відбувається двічі на рік – влітку і кілька місяців взимку, коли устаткування простоює. Саме це мене і занурило в роздуми, який масовий продукт варто робити, щоб задіяти всі потужності свого виробництва.

Першими були думки робити дитячі екоіграшки, насамперед, із дерева і картону. Але після того, як я почав вивчати ринок і продукцію конкурентів, виявилося, що у своїх початкових переконаннях я був не правий. Вважав, що у нас багато імпортних іграшок, а якраз продукції українських виробників немає. Та після аналізу ринку виявилося, що конкуренція в категорії таких товарів, саме українського виробництва, дуже висока.

В принципі, ідея дитячих розвивальних екоіграшок досі не залишила, але кидатися в цю нішу дуже зайняту і насичену – поки немає фінансових і часових ресурсів. Тому наші подальші пошуки привели до екоканцтоварів. Ця ніша теж далеко не вільна, але в пошуках матеріалів і їхній реалізації ідея виявилася набагато простішою.
Щоб вийти на європейський ринок, потрібна історія продажів усередині своєї країни... Тобто, отримати європейську сертифікацію з нуля – дуже дороге задоволення.
Коли ми тільки починали виробляти екоканцтовари і закупили все необхідне обладнання, у планах було реалізовувати товари для європейських споживачів. Однак тут я одразу зіткнувся з низкою нездоланних перешкод, пов'язаних із документами.

Більше того, щоб вийти на європейський ринок, потрібна історія продажів усередині своєї країни, якої у нас тоді ще не було. Тобто, отримати європейську сертифікацію з нуля – дуже дороге задоволення. Саме тому ми почали розвивати свій бізнес в Україні.

У роботі ми використовуємо перероблений картон і папір. Надалі дуже хочемо використовувати перероблений пластик. Але поки що в Україні, на жаль, гарних та стабільних постачальників цього товару немає.

Ми працюємо вже два місяці, але через те, що у нас немає відбудованого відділу продажів, продажі дуже невеликі. Ми реалізуємо десяток-два елементів продукції на тиждень.
Головною перешкодою для початківця бізнесу, новачків-фахівців якраз і є цей бар'єр у переговорах. Та, щоб досягти поставленої мети, потрібні завзятість, час і трохи везіння.
Але мене більше цікавлять оптові продажі і, власне, з цією ідеєю я і прийшов до бізнес-інкубатора. Крім усього іншого, мене цікавить подолання так званого "бар'єру секретаря". Нам реально не вдається пробитися, щоб запропонувати операцію з продажу наших товарів оптом.

В інКУБаторі мені запропонував взяти участь мій брат. Спочатку я дуже скептично до цього поставився, але подав заявку. Поки я отримую багато гідних настанов, порад і актуального матеріалу на сьогоднішній день. Якраз ті знання, яких мені не вистачало для успішної реалізації проекту, я отримую саме тут. Я розумію, що досить багато втратив того, що надалі мені допоможе в роботі.

Зі свого особистого досвіду скажу, що головною перешкодою для початківця бізнесу, новачків-фахівців якраз і є цей бар'єр у переговорах. Але для того, щоб досягти поставленої мети, потрібні завзятість, час і трохи везіння. Наприклад, процес становлення стабільної роботи у друкарні забрав близько року

Але завдяки ідеї екоканцтоварів, нам вдалося реалізувати за останні два місяці близько десяти великих проектів з брендування нашої продукції для корпоративних осіб. Тепер у мене в планах – вийти в рейтинг великих гравців ринку канцтоварів.
ГЕННАДІЙ БОГАЧЕНКО
система проти викрадення авто
Я не сплю вже близько року. Ідея проекту народилася ще рік тому. Тоді я вперше познайомився з бізнес-тренінгами. Найцікавіше, що під час їхнього проходження не можна було курити, вживати алкоголь і дивитися телевізор. Але в один з вечорів я таки вирішив подивитися новини, у країні відбувалися такі події, що залишатися не в курсі було неможливо. Якраз тоді у випуску ТСН був сюжет про те, що в Україні неймовірно зросла кількість викрадень автівок.

І в цьому сюжеті один з персонажів заявив, що на цей момент від викрадення авто може врятувати тільки кнопка "секретка", яка розташована, образно кажучи, під сідушкою у власника авто. Ця технологія полягає в тому, що власники авто встановлюють тумблер або кнопку (в секретному місці), без натиску на яку автомобіль просто не рушить. Однак недолік цієї системи в тому, що викрадачеві достатньо всього 5-10 хвилин для того, щоб її знайти і відключити.

Тому ми пішли далі і розробили спільно з майстрами спеціальний блок управління, який приховано встановлюється на авто. Тобто, після цього завести машину можна буде лише після натискання кнопки на нашому спеціальному брелоку – пульті, направивши його в секретне місце в салоні автомобіля, і тільки після цього розблоковуються такі системи як бензонасос, стартер, запалювання, форсунки, інжектор тощо. Тобто, ми свідомо робимо авто неробочим, що не дозволяє викрадачеві його поцупити.
Я обнулив усе, що знав, і визнав, що взагалі нічого не знаю. Це був хід назад. Відтоді я по-новому почав укладати собі в голову чисту інформацію.
Ідею розробки технології ми почали реалізовувати взимку. Я знайшов людину, що спеціалізується на промислових замовленнях і разом з ним ми придумували систему проти викрадення автомобілів. Було кілька ітерацій, які поступово відшліфовувалися – відкидалися варіанти, які були б невигідні клієнту, або занадто легкі для викрадача. Зрештою, методом проб і відточування технологій у нас вийшов продукт, який надійшов у продаж. Зараз ми вже запустили більш нову версію, опрацьовану і вдосконалену.

Перший же клієнт у нас з'явився навесні, встановили – все працює. Слідом цей же клієнт попросив встановити систему на другий автомобіль. І так потихеньку, за принципом "сарафанного радіо", кількість клієнтів у нас почала зростати. Особисто я провів близько 30 установок на різні автомобілі.

Але потім подумав, навіщо продавати системи тільки одній людині – мені потрібно продавати їх усім, масштабуватися. І в цей момент я зіткнувся з інКУБатором. Все, що я знав на той момент, застосував, і мені були потрібні нові знання. Тому програма КУБ з'явилася дуже вчасно.

Коли я почав спілкуватися з менторами інКУБатора, я зрозумів, наскільки до цього я примітивно мислив. Я обнулив усе, що знав, і визнав, що взагалі нічого не знаю. Це був хід назад. Відтоді я по-новому почав укладати собі в голову чисту інформацію.
Поки системи проти викрадення автівок продаються в Києві, далі повинна бути вся Україна ну і, звичайно ж, увесь світ.
Дуже багато важливого я отримав від ментора Валентина Яроменка. Він поділився зі мною унікальною методикою продажів, яку я вже почав застосовувати. Вона полягає в тому, що не потрібно клієнту "впарювати". Він це обов'язково відчує і нічого не спрацює. На цей момент мої клієнти – не ті, кому я раніше встановлював систему проти викрадення на авто, це власники автомагазинів. Я повністю змінив підхід і це почало працювати.

Плани з розвитку дуже глобальні. Поки системи проти викрадення автівок продаються в Києві, далі повинна бути вся Україна ну і, звичайно ж, увесь світ. Вже зараз ми потихеньку готуємося до третьої ітерації нашої системи – хочемо зробити її на знімних носіях, потім цю ж технологію хочемо застосувати до охорони квартир.

Я звик керуватися трьома правилами, які раджу й іншим. Перше – всі гроші світу тримають люди; друге – роби людям користь і вони віддячать тобі за це грошима. Ну і третє – знати і розуміти, що їм потрібно. Я програмую це на своє життя, і воно працює.
Читайте також:
Made on
Tilda